Тези
проекту виступу представника коаліції «Сіверщина»
на форумі зернопереробників 2021
м. Одеса 23.09.2021
1. Довгострокова комплексна стратегія розвитку не є прогнозом або передбаченням майбутнього. Стратегія є чітким покроковим планом його побудови.
2. Якщо країна, область або будь-яка соціальна структура не має публічної, довгострокової стратегії свого розвитку, то на її території обов’язково реалізується не публічна стратегія того і в тих інтересах, хто її розробив (приватні корпорації або держави-конкуренти), і це завжди не в інтересах мешканців території, які несвідомо реалізують чужі не публічні стратегії.
І ми це бачимо на прикладах «незалежної» України, яка з 1991 року ніколи не мала своєї публічної, довгострокової комплексної стратегії розвитку.
Проведений нами аналіз реалізованих в Україні тенденцій дозволяє нам з високою вірогідністю стверджувати, що в Україні послідовно і системно реалізується непублічна стратегія деіндустріалізації і знелюднення країни шляхом корупційного захоплення інфраструктурних галузей: енергетики, залізничного і річкового транспорту, банківської сфери; останні роки – медицини і освіти.
Діяльність інфраструктурного комплексу України зовсім не спрямована на забезпечення потреб її промислового виробництва, для якого він і створювався.
У нас найвищі ставки по кредитам і найважчі умови їх отримання; найвищі тарифи на енергоносії і найважчі умови приєднання до енергомереж.
В Україні зруйнований річковий транспорт – найдешевший і екологічніший усіх інших. Дивним чином зник потужний морський торгівельний флот.
Залізничний транспорт конає і прагне обслуговувати тільки олігархів та трудову міграцію.
У нас будують і оснащують автодороги не для вантажоперевезень, а для лімузинів держслужбовців і вивозу робочої сили на захід.
Українська медицина зараз спрямована не на забезпечення працездатності населення, а на отримання прибутку шляхом продукування хворих людей і продовження їх життя.
Вища освіта продукує гуманітаріїв і відверто ігнорує потреби виробництва.
З 2016 року в ст. 8 ЗУ «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» не оновлювався Перелік товарів харчової та переробної промисловості, а п. 8 затверджені Кабміном Стратегія розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України на період до 2026 року та План заходів з її реалізації не виконується.
В цьому році Туреччина, яка не вирощує помітної кількості зернових, проте вже займає перше місце в світі за виробництвом борошна, зняла будь-які митні збори на імпорт зерна.
Бенефеціарами реалізації цієї непублічної стратегії спочатку були українські олігархи, а зараз – транснаціональні корпорації з країн-конкурентів України.
Ще кілька років тому на олігархів працювало трохи більше 1 мільйона робітників, на ринках стояло 1,5 млн. ФОПів, і 7,5 млн. працювало у нас на підприємствах середнього бізнесу.
Саме електоральний ресурс наших трудових колективів представляє серйозну загрозу олігархату в збереженні його визначального впливу на владу.
Саме тому олігархи забезпечили собі найкращі умови в енергопостачанні, залізничному транспорті; побудували лікарні, професійні учбові заклади тільки для своїх підприємств, системно знищуючи можливості для середнього бізнесу.
При цьому, вони не врахували, що за знищенням середнього бізнесу вже наступає черга захоплення їх бізнесу транснаціоналами, які компрадорськи захоплюють державні органи, які вже зовсім не працюють на Україну.
3. Найбільш ефективним інструментом протидії реалізації на нашій землі чужих, не публічних стратегій є створення і реалізація власної публічної, довгострокової комплексної стратегії, яку підтримує все населення.
4. Наявність публічної, довгострокової комплексної стратегії розвитку території є дуже потужним демографічно фіксуючим фактором, тому що коли людина знає, яким буде життя у нього та його дітей через 5, 10, 20 і 40 років, а також знає, що необхідно йому зробити для цього, то немає потреби шукати кращого життя в інших країнах. Тим більше, що народу України Г-дь дав найкращі в світі природні умови і найбагатшу землю.
5. Наявність публічної, довгострокової стратегії є ефективним інструментом оптимізації інвестиційних вкладень з бюджету, а також контролю і оцінки народом правильності і доцільності управлінських рішень і дій влади.
6. Стратегію довгострокову, публічну і комплексну повинні розробляти колективи найосвіченіших в країні людей, найкраще це спроможна зробити Національна академія наук – не політизована структура, в якій зосереджений найпотужніший інтелектуальний потенціал по всім напрямкам життєдіяльності країни. І саме вчені володіють інформацією про найперспективніші напрямки подальшого розвитку цивілізації у всіх сферах життя.
7. Не менш важливим етапом створення стратегії є її узгодження і впровадження в свідомість народу.
І це пропонується робити через трудові колективи виробництв, які зараз годують країну, і науково -студентські колективі наших ВИШів - людей, силами, працею і талантами яких буде реалізовуватись проект побудови того майбутнього, яке їм подобається.
8. Розроблену Національною академією і підтриману народом публічну стратегію буде вимушена прийняти до виконання будь-яка політична сила, тому що жодна з існуючих в Україні не має власної публічної стратегії, яку підтримує народ, а також необхідного інтелектуального ресурсу для її розробки.
9. Визначена в стратегії загальновизнана мета народу України створює нову систему моральних норм і життєвих пріоритетів, побудовану на принципі: все, що сприяє досягнення цілі – добре, а все, що заважає, є неприйнятним, і тим об’єднує людей, різних за мовою, релігійними і політичними уподобаннями.
10. Світовий досвід яскраво демонструє, що ті країни, які розробили і реалізують довгострокові публічні стратегії, мають найвищі темпи розвитку і успіху, незалежно від складності тих умов, в яких вони починали свій рух (Японія, Китай, Корея, В’єтнам, Сінгапур….), а ті країни, що не мають – копирсаються в проблемах, які їм створює реалізація на їх територіях не публічних стратегій.
11. В свою чергу, наявність тільки короткострокових стратегій значно обмежує інвестиційну привабливість країни або території, тому що будь-якого серйозного інвестора завжди відлякує непередбачуваність майбутнього його бізнесу.
Стратегія створюється не для влади, а для кожного з нас, бо кожен з нас своєю діяльністю будує одночасно власне і спільне майбутнє.
Пропоную від імені Форуму звернутись до Президента України, Президента Національної академії наук з пропозиціями:
1. Скасувати 7-річне обмеження планування стратегій розвитку з 2015 року, закладене в п. 1. Ст. 8 ЗУ «Про засади державної регіональної політики», шляхом його виключення з тексту Закону.
2. Негайно розпочати розробку публічної, довгострокової комплексної стратегії розвитку України до 2075 року.
12. Саме для збереження Вашого бізнесу і України необхідно розробити довгострокову публічну, комплексну стратегію розвитку, яка об’єднає народ навколо зрозумілої і реальної мети, а також впровадити її, використовуючи електоральний ресурс наших трудових колективів, науково-студентські маси, шляхом створення регіональних коаліцій, в яких об’єднати фінансовий і електоральний ресурс роботодавців з усіх галузей, досвід проведення масових акцій незалежних профспілок, ФОПів і можливості впливу на владу громадських об’єднань експертного спрямування.
Така коаліція під назвою «Сіверщина» була створена на Чернігівщині в 2015 році. За роки своєї ефективної роботи вона накопичила позитивний досвід і методологію правового примусу органів влади до співпраці з громадянським суспільством.
Результатом роботи коаліції стало те, що зараз Чернігівська митниця і Держпродспоживслужба продуктивно працюють 24 години на добу 365 днів на рік. Податкова не тисне на бізнес, а співпрацює, і разом з ним вирішує спільні проблеми.
І це, насамперед, тому, що завдяки коаліції відбулись кадрові зміни в керівництві Податкової, обленерго, докорінно змінились позиції Митної служби, Інспекції з праці, інших контролюючих органів.
На державному рівні були заблоковані згубні рішення НКРЕКП, успішно пролобійовані зміни в Закони, що розглядає Верховна Рада. І цей досвід ми готові передати всім бажаючим.
Нами розпочато процес розробки довгострокової публічної стратегії.
На кадровій базі науковців поліського краю ми створили робочу групу з розробки публічної, довгострокової комплексної стратегії розвитку регіону до 2070 р.
Наша група моделює процес співпраці науковців, роботодавців, громадськості, студентських та трудових колективів під час розробки і впровадження публічної, довгострокової комплексної стратегії. Ми напрацьовуємо ефективні практики і тестуємо висунуті ідеї.
З цією метою я тут.
Якщо серед Вас є люди, яким цікаво визначати бажане майбутнє, прошу виявити Ваше відношення до запропонованої нами стратегічної мети: Народу України досягти найвищих в світі показників якості життя населення серед всіх країн світу, насамперед , за показниками:
1. Продовжуваність життя.
2. Дохід на душу населення.
3. Рівень професійної освіти.
4. Рівень доброзичливості взаємовідносин.
5. Кількість мешканців країни (%), що вважають себе щасливими.
Інші.
І на останнє. Особисто від себе я раджу Форуму звернутись до Президента України, КМУ, до депутатського корпусу Верховної Ради з вимогою невідкладно реалізувати п. 8 «Плану заходів з реалізації Стратегії розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України на період до 2026 року» і внести зміни до Статті 8 Закону України «Про забезпечення масштабної експансії товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» та доповнити її такими групами товарів згідно УКТ ЗЕД:
Група 07 Овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби
Група ІІ Продукція борошномельно-круп’яної промисловості; солод; крохмалі; інулін; пшенична клейковина.
Готовий надати необхідні для цього проекти документів.
Демиденко Володимир Юрійович
067 46 11 375
«___» вересня 2021 р. № 1
РІШЕННЯ
ЗА ПІДСУМКАМИ
«ФОРУМУ ЗЕРНОПЕРЕРОБНИКІВ-2021»
Останні роки стали переломними для українських товаровиробників. Нестабільність економіки держави, ускладнена воєнним конфліктом на сході та анексією Криму призвели до значних змін у зовнішньоекономічній діяльності підприємств України, як з точки зору географії, так і з точки зору структури товарів, що експортуються.
Закриття ринків Російської Федерації та країн СНД потребує пошуку нових. І такими ринками для України, у першу чергу, можуть стати країни Азії, які дуже гостро потребують сировини та якісних продуктів харчування.
Згідно дослідження Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Секторальна експортна стратегія 2019 – 2023» в країнах Азії, Китаї, Ізраїлі, Великобританії, Європейському Союзі зростає попит на товари борошномельно-круп’яної промисловості та бобові культури.
Тобто, за результатами аналізу конкурентоспроможних експортних продуктів та ринків з високим потенціалом, державна Стратегія сектору харчової та переробної промисловості сфокусована саме на цих ринках та продуктах. Але, відповідні групи товарів відсутні в статті 8 Закону України «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» і, відповідно, експортери товарів даних груп позбавлені можливості скористатись державною підтримкою, яку від імені Уряду здійснює Експортно-кредитне агентство.
Для стимулювання експорту товарів (робіт, послуг) українського походження Постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. №65 "Питання утворення Експортно-кредитного агентства" було прийнято рішення про утворення приватного акціонерного товариства Експортно-кредитне агентство (далі - ЕКА). Метою діяльності ЕКА є стимулювання масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження. А одним із основних його завдань є забезпечення розвитку експорту товарів (робіт, послуг) українського походження, підвищення конкурентоспроможності товарів (робіт, послуг) українського походження на світовому ринку.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 588-р було схвалено Стратегію розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України на період до 2026 року та План заходів з її реалізації. Пункт 8 даного Плану, відповідальними виконавцями за який є Мінагрополітики та Мінекономрозвитку, передбачає забезпечення підтримки вітчизняних експортерів сільськогосподарської продукції та продукції харчової та переробної промисловості шляхом оновлення переліку товарів харчової та переробної промисловості відповідно до потреби ринку. Цей перелік товарів зазначений в статті 8 Закону України «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» та включає різні групи, проте з 20.12.2016 року він жодного разу не оновлювався і в ньому відсутні такі дуже перспективні групи:
Група 07 Овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби
Група 11 Продукція борошномельно-круп'яної промисловості; солод; крохмалі; інулін; пшенична клейковина
Тим самим не виконується пункт 8 Плану заходів з реалізації Стратегії розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України на період до 2026 року і відбувається дискримінація експортерів продукції борошномельно-круп'яної промисловості, яка не включена до даного Переліку.
Продукція вітчизняної борошномельно-круп’яної галузі є конкурентоспроможною та має потенційні можливості для зростання експорту. Однак, нажаль, Україна є одним з основних постачальників зернової сировини на міжнародному ринку, тоді як експорт круп та борошна залишається на низькому рівні. Але ж значно вигідніше за ціновими показниками експортувати готову продукцію з доданою вартістю, а не зернову сировину.
Отже, учасниками «ФОРУМУ ЗЕРНОПЕРЕРОБНИКІВ-2021» було схвалене рішення звернутись до суб’єктів законодавчої ініціативи з пропозицією внесення змін до частини першої статті 8 Закону України від 20 грудня 2016 року 1792-VIII «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» та доповнити її таким групами товарів згідно УКТ ЗЕД:
Група 07 Овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби
Група 11 Продукція борошномельно-круп'яної промисловості; солод; крохмалі; інулін; пшенична клейковина.
Голова ГС «Борошномели України» Р.С. Рибчинський
ПРОЕКТ
«___» вересня 2021 р. №2
РІШЕННЯ
ЗА ПІДСУМКАМИ
«ФОРУМУ ЗЕРНОПЕРЕРОБНИКІВ-2021»
За 30 років незалежності держава Україна не розробила і не запропонувала народу України публічну довгострокову( більше 50-ти років) комплексну стратегію сталого розвитку країни.
Світовий досвід показує що, якщо країна, область або будь-яка соціальна структура не має публічної, довгострокової стратегії свого розвитку, то на її території обов’язково реалізується не публічна стратегія того і в тих інтересах, хто її розробив (приватні корпорації або держави-конкуренти), і це завжди не в інтересах мешканців території, які несвідомо реалізують чужі не публічні стратегії.
Аналіз реалізованих в Україні тенденцій дозволяє нам з високою вірогідністю стверджувати, що в Україні послідовно і системно реалізується непублічна стратегія деіндустріалізації і знелюднення країни шляхом корупційного захоплення інфраструктурних галузей: енергетики, залізничного і річкового транспорту, банківської сфери; останні роки – медицини і освіти.
Діяльність інфраструктурного комплексу України зовсім не спрямована на забезпечення потреб її промислового виробництва, для якого він і створювався.
У нас найвищі ставки по кредитам і найважчі умови їх отримання; найвищі тарифи на енергоносії і найважчі умови приєднання до енергомереж.
В Україні зруйнований річковий транспорт – найдешевший і екологічніший усіх інших. Дивним чином зник потужний морський торгівельний флот.
Залізничний транспорт конає і прагне обслуговувати тільки олігархів та трудову міграцію.
У нас будують і оснащують автодороги не для вантажоперевезень, а для лімузинів держслужбовців і вивозу робочої сили на захід.
Українська медицина зараз спрямована не на забезпечення працездатності населення, а на отримання прибутку шляхом продукування хворих людей і продовження їх життя.
Вища освіта продукує гуманітаріїв і відверто ігнорує потреби виробництва.
Найбільш ефективним інструментом протидії реалізації на нашій землі чужих, не публічних стратегій є створення і реалізація власної публічної, довгострокової комплексної стратегії, яку підтримує все населення.
Наявність публічної, довгострокової комплексної стратегії розвитку території є дуже потужним демографічно фіксуючим фактором, тому що коли людина знає, яким буде життя у нього та його дітей через 5, 10, 20 і 40 років, а також знає, що необхідно йому зробити для цього, то немає потреби шукати кращого життя в інших країнах. Тим більше, що народу України Г-дь дав найкращі в світі природні умови і найбагатшу землю.
Наявність публічної, довгострокової стратегії є ефективним інструментом оптимізації інвестиційних вкладень з бюджету, а також контролю і оцінки народом правильності і доцільності управлінських рішень і дій влади.
Стратегію довгострокову, публічну і комплексну повинні розробляти колективи найосвіченіших в країні людей, найкраще це спроможна зробити Національна академія наук – не політизована структура, в якій зосереджений найпотужніший інтелектуальний потенціал по всім напрямкам життєдіяльності країни. І саме вчені володіють інформацією про найперспективніші напрямки подальшого розвитку цивілізації у всіх сферах життя.
Визначена в стратегії загальновизнана мета народу України створює нову систему моральних норм і життєвих пріоритетів, побудовану на принципі: все, що сприяє досягнення цілі – добре, а все, що заважає, є неприйнятним, і тим об’єднує людей, різних за мовою, релігійними і політичними уподобаннями.
Світовий досвід яскраво демонструє, що ті країни, які розробили і реалізують довгострокові публічні стратегії, мають найвищі темпи розвитку і успіху, незалежно від складності тих умов, в яких вони починали свій рух (Японія, Китай, Корея, В’єтнам, Сінгапур….), а ті країни, що не мають – копирсаються в проблемах, які їм створює реалізація на їх територіях не публічних стратегій.
В свою чергу, наявність тільки короткострокових стратегій значно обмежує інвестиційну привабливість країни або території, тому що будь-якого серйозного інвестора завжди відлякує непередбачуваність майбутнього його бізнесу.
Довгострокова комплексна стратегія розвитку не є прогнозом або передбаченням майбутнього. Стратегія є чітким покроковим планом його побудови.
Пропонуємо:
1. Доручити Національній Академії Наук України негайно розпочати розробку публічної, довгострокової комплексної стратегії розвитку України до 2075 року.
2.Скасувати 7-річне обмеження планування стратегій розвитку що з 2015 року, закладене в п. 1. Ст. 8 ЗУ «Про засади державної регіональної політики», шляхом його виключення з тексту Закону.
Демиденко Володимир Юрійович
067 46 11 375