1.4.13. Концепція пріоритетних напрямків діяльності і розвитку підприємств СЕЗ «Сіверська варта» в Чернігівській області
15.06.2022 -Т
Концепція
пріоритетних напрямків діяльності і розвитку підприємств
СЕЗ «Сіверська варта» в Чернігівській області
Внаслідок російської агресії в Україні в різних її регіонах, в залежності від рівня воєнного враження і географічного розташування, склались дуже різні соціально-економічні умови і реалії, які вимагають індивідуального підходу в формуванні податково-регуляторної, економічної і внутрішньої політики для кожного регіону.
Метою цього підходу є створення такої системи соціально-економічних, безпекових, регуляторно-податкових і юридично-правових стимулів і преференцій в прикордонних з ворогом територіях, насамперед тих, що суттєво постраждали внаслідок агресії, які вирівняють умови і гарантії проживання, роботи та ведення бізнесу, з центральними і західними регіонами України.
В свою чергу, кардинальна зміна зовнішньополітичного і економічного вектору подальшого розвитку України, ліквідація ринків товарів та послуг з Росією і Білоруссю вимагають чіткого усвідомлення необхідності змін, визначення і формулювання системи рольових функцій і пріоритетних напрямків подальшого розвитку кожного регіону.
Зокрема, для Чернігівської і, вірогідно, Сумської областей головною функцією стає безпекова. Пріоритетність цієї функції визначають, насамперед, географічне розташування області на кордоні з ворожими країнами.
Саме Чернігівська і Сумська області героїзмом, самовідданістю своїх мешканців, талантом і професіоналізмом військових зупинили і відкинули ворожу орду за кордони України, захистивши тим самим столичний Київ, Центральну і Західну України.
Чернігівщина багато втратила і продовжує втрачати у цій війні: зруйнована економіка, населені пункти і інфраструктура. Найтяжчі втрати – це люди: загиблі під час обстрілів і бомбардувань; герої Чернігівщини, що загинули і зараз гинуть в боях за Україну; переселенці, яким нема куди повертатись і яких прихистила Центральна і Західна Україна; евакуйовані за кордон в країни Європи і світу, багато з яких вже не повернуться.
1. Абсолютно логічно, що функцію захисту всієї України, в т. ч. її центральних і західних областей, богом призначені виконувати саме прикордонні з ворогом області. І це справа загальноукраїнська. Вона вимагає певної мілітаризації економіки області, яка забезпечить оснащення кордону капітальними і пересувними фортифікаційними спорудами глибокоешелонованої системи оборони.
Це вимагає:
1.Розвитку спеціалізованого проектування і промислового виробництва стандартизованих композитних, залізобетонних збірних конструкцій для облаштування фортифікаційних споруд і об’єктів цивільної оборони.
2. Розвиток наявної в області матеріально-технічної і інтелектуальної бази в напрямку розробки і випробувань нових видів і систем озброєнь.
3. Створення мережі автосервісних центрів, доповнених функцією обслуговування і ремонту військової техніки.
4. Забезпечення умов для збереження, розвитку, поширення і ефективного використання успішного бойового досвіду переможців російсько-української війни, демобілізованих з лав ЗСУ, шляхом створення приватних військових компаній (ПВК), в т. ч. за участю іноземних фахівців і інвесторів.
Функціональне призначення цих ПВК полягає в наступному:
- Підготовка професіоналів-контрактників для Збройних Сил України.
- Підготовка бійців для сил територіальної оборони.
- Охорона об’єктів інфраструктури, приватних і державних компаній, їх майна і територій,
- Випробування, напрацювання практики і тактичних прийомів використання експериментальних і нових зразків зброї.
- Експорт військових послуг і досвіду.
- Підвищена мобілізаційна готовність на випадок відновлення агресії.
В свою чергу, фінансову участь в мілітаризації прикордонних областей, створенні
глибокоешелонованих ліній оборони, компенсації ризиків ведення бізнесу в прикордонних з ворогом регіонах, утриманні мешканців – оборонців на цих територіях, зацікавлені центральні і західні регіони, країни Східної Європи. Адже інакше по знелюдненій території Чернігівщини ворог швидко і без перешкод дістанеться і Вінниці, і Черкас, не дай Боже, Львова або Тернополя і Кракова.
2. Неможливо не визнати факт повного закриття на невизначений термін північно-східних ринків збуту і постачання товарної продукції і сировини, потоків туристів і покупців з Білорусі і Росії, непередбачуваної докорінної зміни основного вектора взаємоторгівлі на діаметрально протилежний, внаслідок чого прикордонні області України, що потерпали від агресії Росії, потрапили в логістично найскладніший і найневигідніший стан у порівнянні з підприємствами центральних і західних регіонів, адже від нас найдовші шляхи до західних кордонів і південних портів, тупикове залізничне сполучення.
Додатково до вищевказаного, багатократне зростання вартості пального, нічим не компенсованих ризиків ведення бізнесу в прикордонних з ворогом територіях, крім того, руйнація мостів, звичної логістики, наявна відсутність діяльності морських портів України, виявлена неспроможність транспортних магістралей і портів Західної Європи своєчасно обробляти і відвантажувати комерційні вантажі України в необхідних обсягах змушують докорінно змінювати наявну структуру бізнес середовища, асортимент, логістичні ланцюги і схеми реалізації товарів і послуг на нових, поки що нетрадиційних для північних і східних регіонів ринках.
Традиційні для Чернігівщини вирощування і експорт зернових культур: кукурудзи, рапсу, сої, соняшнику і т. д. із-за логістики стає збитковим, особливо у порівнянні з центральними, південними і західними областями України.
Вважаємо за необхідне змінювати асортимент вирощуваної сільгосппродукції та /або задіяти її глибоку переробку в інші дороговартісні продукти (наприклад, органічне моторне паливо: спирт, біодизель; медичний канабіс, інші лікарські рослини). В свою чергу, це дозволить задіяти на внутрішньому ринку фахівців ПВК, а також шляхом імпортозаміщення знизити свою енергетичну залежність.
3. Потужним фактором енергійного розвитку області, підвищення її економічної ефективності і екологічного стану є практична і прискорена реалізація одного з основних напрямків затвердженої стратегії сталого розвитку Чернігівської області до 2027 року: відновлення комерційного судноплавства по Десні і інших річках регіону.
Для реалізації цього напрямку пропонуємо створити в рамках СЕЗ Міжнародний кластер «Фарватер», до якого включити зернотрейдерів з півночі області, машинобудівні і будівельні компанії, проектні організації, підприємства з випуску будівельних матеріалів і суднобудівників, спеціалізовані проектні організації.
Реалізація цього напрямку не потребує державного фінансування і є високоприбутковою справою за рахунок реалізації видобутого піску, який дуже потрібен будівельникам, в т. ч. для створення фортифікаційних споруд, а також об’єктів цивільної оборони. Крім того, врегулювання стоку річок (насамперед Десни), поглиблення її русла, відкриє зараз замулені придонні джерела і покращить екологічний стан не тільки водойми, а і якість питної води в Києві.
В свою чергу, відновлення комерційного судноплавства по Десні дозволить значно знизити витрати на транспортування вантажів до місць їх реалізації, навантаження, і як наслідок, витрати на відновлення автомобільних шляхів, вивільнить рухомий склад залізниці.
Довідково. В 1991 році вантажообіг Чернігівського річкового порту становив 5 млн. 160 тис. тонн.
4. Ворожа нам зараз Білорусь до введення проти неї санкцій ЄС була одним з головних постачальників в країни Європи і Ближнього Сходу лісової ягоди журавлини. Саме зараз склались умови для захоплення цього ринку продукцією з Чернігівщини, що межує з Білоруссю і має однакові кліматичні умови.
Реалізація вищевказаних напрямків дозволить створити необхідну кількість високооплачуваних робочих місць, задіяти і ефективно капіталізувати безцінний успішний бойовий досвід захисників України, забезпечивши їм гідний рівень оплати праці, зберегти і підняти на якісно новий рівень виробництво сільгосппродукції, одночасно вирішивши проблему забезпечення потреб в моторному біопаливі і знизивши паливну імпортозалежність, а головне – забезпечити створення такої оборонної системи фортифікаційних споруд, яка не дозволить ворогу навіть планувати агресію проти України.
В свою чергу, відновлення комерційного судноплавства по Десні дасть потужний поштовх розвитку сільського господарства, будівельної галузі і машинобудування, знизить навантаження і, як наслідок, витрати на відновлення автомобільних доріг і залізничного транспорту, зменшить логістичну складову в ціні вироблених в СЕЗ товарів і підвищить їх конкурентоспроможність на внутрішньому і зовнішньому ринках.
5. Для забезпечення фінансування спеціальної економічної зони «Сівварта», її соціальних, економічних, наукових і промислових проектів органи місцевого самоврядування спільно з Адміністрацією СЕЗ - органом господарського розвитку і управління спеціальної економічної зони «Сівварта» створюють спеціальний міждержавний фонд «Відродження», який наповнюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів тих регіонів України, на території яких не проходили активні бойові дії і які не зазнали значних руйнувань, у вигляді обов’язкових відрахувань у розмірі 2% від обсягу річного бюджету платника; добровільних внесків держав-партнерів України, благодійних внесків приватних юридичних і фізичних осіб світу, контрибуцій і репарацій країни-агресора Російської Федерації.
Кошти цього фонду використовуються:
1. Як заставне майно для гарантування кредитних сум, отриманих суб’єктами СЕЗ в банківських установах.
2. Для фінансування програм з підготовки і підвищення кваліфікації працівників підприємств СЕЗ.
3. Для виплати 60 % заробітної плати працівникам підприємств СЕЗ, відновлених або новоутворених робочих місцях в пріоритетних напрямках розвитку.
4. На оплату участі підприємств СЕЗ в міжнародних виставкових заходах.
5. Для відновлення і розвитку зруйнованих війною об’єктів інфраструктури.
6. На здійснення закупівлі або залучення новітніх технологій для впровадження на підприємствах СЕЗ.
7. Стимулювання створення в СЕЗ міжнародних кластерів з виробництва інноваційної продукції підвищить міжнародні гарантії безпеки ведення бізнесу і стане дієвим запобіжником повторенню агресії на цій території.
8. Сприяння участі підприємств СЕЗ в міжнародних інноваційних європейських програмах «ГОРИЗОНТ ЄВРОПА» 2021-2027 р.р.
9. Утримання Адміністрації СЕЗ
10. Для гарантування повернення коштів, вкладених фізичними і юридичними особами в купівлю ощадних сертифікатів, емітованих суб’єктами СЕЗ.
6. Для забезпечення загальних умов функціонування СЕЗ «Сівварта» створюється Адміністрація - орган господарчого розвитку і управління спеціальної економічної зони, як добровільне об’єднання юридичних осіб, неприбуткова організація в формі громадської Спілки у відповідності до ЗУ «Про громадські об’єднання» (далі Адміністрація СЕЗ).
1. До виключної компетенції Адміністрації СЕЗ в межах функціонування спеціальної економічної зони належить:
1.1. Визначення перспективних напрямів розвитку спеціальної економічної зони.
1.2. Експлуатація та будівництво мереж транспорту, зв'язку, енергопостачання та інших об'єктів виробничої інфраструктури, що використовуються для загальних потреб.
1.3. Розвиток мережі комунікаційних зв'язків з партнерами за межами спеціальної економічної зони.
1.4. Організація міжнародних торгів з метою розміщення на території спеціальної економічної зони нових виробництв.
1.5. Упорядкування та надання суб'єктам господарської діяльності спеціальної економічної зони в користування земельних ділянок, об'єктів інфраструктури та передача їм у користування природних ресурсів.
1.6. Видача дозволів суб'єктам господарювання спеціальної економічної зони на будівництво нових господарських об'єктів, а також ліцензій на право здійснення всіх ліцензованих видів діяльності, крім банківської.1.7. Реєстрація суб'єктів економічної діяльності та інвестицій, здійснюваних у спеціальній економічній зоні.
1.7. Реєстрація суб'єктів економічної діяльності та інвестицій, здійснюваних у спеціальній економічній зоні.
2. Виконавчим директором Адміністрації СЕЗ може бути як громадянин України, так і громадянин іншої країни, який працює за строковим контрактом.
3. В своїй діяльності Адміністрація СЕЗ керується Статутом, який затверджують і вносять до нього зміни тільки загальні збори членів громадської спілки Адміністрація СЕЗ простою більшістю голосів від числа присутніх на зібранні, за умови гарантованого інформування всіх членів громадської спілки Адміністрація СЕЗ про час і місце проведення загальних зборів.
4. Місцеві Ради народних депутатів та місцеві державні адміністрації, а також Славутицька міська рада і її виконавчий комітет, на території яких розташована спеціальна економічна зона «Сівварта», можуть мати своїх представників у керівництві органу господарського розвитку і управління спеціальною економічною зоною «Сівварта».
5. До сфери повноважень місцевих Рад народних депутатів та місцевих державних адміністрацій, а також Славутицької міської ради і її виконавчого комітету належить укладення з органом господарського розвитку спеціальної економічної зони генеральної угоди про передачу в її користування земельних ділянок, об'єктів інфраструктури, розташованих на цій території, та природних ресурсів.